Більшість дайверів одразу викреслюють Маврикій як медовомісячний курорт і не повертаються до цієї теми. Даремно. Південне узбережжя приховує вулканічні підводні кратери, здорові коралові стіни та три затонулих корабля — точніше, літаки — часів Другої світової в межах рекреаційних глибин. Для пар і сімей, де пірнає лише один, острів поєднує пляж, комфорт і якісний дайвінг за розумними цінами.
Маврикій — вулканічний острів в Індійському океані за 900 км на схід від Мадагаскару. Він виник унаслідок виверджень 8 мільйонів років тому і є геологічно молодим — молодшим за Мадагаскар, але старшим за Реюньон. Під водою це відчувається: замість суцільного коралового рифу значна частина узбережжя складена голим базальтом, пронизаним кратерами, тунелями й арками, яких на суто коралових островах просто не буває.
Південне узбережжя в районі Ле-Морн і Бель-Омбр зосереджує найкраще у трьох місцях. La Cathédrale — відкритий вулканічний кратер на 30 м: базальтові стіни йдуть вертикально вниз, а стовп природного світла падає зверху крізь відкриту верхівку, перетворюючи дрифт на щось схоже на неф готичного собору. El Aquarium — неглибокий базальтовий басейн із кришталево чистою водою і рясною рибою. El Holiwell — підводна гора, порита печерами й арками. Глибини 12–35 м, вода 22–27 °C залежно від сезону, видимість 25–35 м.
Три союзнічих літаки затонули біля південного узбережжя під час Другої світової війни, коли Маврикій служив британською військовою базою. Два Fairey Swordfish — торпедоносні бiплани — лежать на 35–40 м; Catalina спочиває на 28 м. Жоден не позначений на туристичних картах — без місцевого гіда не обійтися. Затонулий корабель — у даному разі літак — добре зберігся й надає підводній зйомці історичної глибини, якої звичайний риф не дає.
Пелагічні гості змінюються із сезонами. З листопада по березень уздовж південного берега проходять китові акули й океанські манти під час літньої міграції Південної півкулі. З червня по вересень холодніша вода зрідка приносить тигрових акул і бронзових акул. Цілорічне риф-життя — мурени, черепахи, риби-камені, строкаті рифові риби — стабільне, але без сюрпризів. Щільність фауни поступається Aliwal Shoal, проте рівень гідний.
Логістика доступна: прямі рейси з Парижа, Лондона, Франкфурта та більшості європейських столиць, у низький сезон — недорого. Оренда автомобіля коштує 20–30 € на день на хороших дорогах. Житло — від «все включено» від 200 € на ніч до апартаментів від 60 €. Дайв із гідом коштує 50–70 €; пакет із шести занурень — близько 280 €. Офіційні мови — англійська та французька, у побуті повсюдно звучить креольська.
Суходіл теж не розчаровує. Поєднання креольської, індійської та французько-колоніальної культур формує кухню — каррі з морепродуктів, місцевий бір'яні, вулична їжа навколо Порт-Луї, — яку дайвери в суто підводних поїздках зазвичай оминають. Пішохідні маршрути крізь ущелини Чорної річки заповнюють дні без дайвінгу без потреби в окремій поїздці. Поєднання справжньої туристичної інфраструктури з якісним дайвінгом трапляється рідше, ніж здається.
Північне узбережжя — інша історія. Перевантажене дайверами, з деградованими рифами та курортними дайв-центрами з обмеженим радіусом, воно стабільно посереднє. Пакети «все включено» майже завжди розміщують гостей на півночі — саме тому південь зберігся в кращому стані. Сезон циклонів триває з січня по березень із частими перервами в роботі; червень–жовтень — найнадійніше вікно: сухо, спокійно, без загрози тропічних штормів.
Для дайвера, який подорожує наодинці з метою максимізувати час під водою, Маврикій — не найурожайніший варіант у західній частині Індійського океану. Для тих, хто поєднує пляжний відпочинок із справжнім дайвінгом або шукає другий індоокеанський маршрут після Мальдів, південне узбережжя пропонує вражаючу вулканічну геологію, три доступних воєнних артефакти та сезонну пелагіку — за цінами значно нижчими за Сейшели.